БЕРЕЗА

                                           Росте  одинока      в  полі  береза,
                                           Низенько  вклонилась  від  вітру  вона.
                                           А  поле  широке,  як  море  синіє,
                                           Хліби  колосяться  навіки  й  віки.
                                           О,  земле  родюча,  як  рідна  матуся,
                                           Країну  годуєш    ти  рідних  дітей.
                                           О,  земле  матусю,  ти  житниця  наша,
                                           Ти  нас  зігріваєш  любов'ю  й  теплом.
                                           А  ми  -  українці  є  всі  твої  діти,
                                           Вклоняємось  низько  перед  хлібом  св'ятим.
                                           Печем  короваї  смачні  -  запашнії,
                                           Гостинно  зустрінем  привітних  гостей.
                                           Бо  ми  ж  українці  всього  цього  варті,
                                           Шануймося,  будьмо,  співаймо  пісень.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491538
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ)