"…за обрій. . , високо…"

Набубнявілі  віти  весни,
Наче  сита  просіюють  ранок;
Сонця  дотик  багряно-ясний  -
Розпромінює  в  небі  серпанок.

В  світанковому  мареві  тім
Я  бубнявію,  мила,  тобою.
Цю  пожежу  з  середини  тіл
Ми  своєю  назвали  весною.

Розпускаюся  ніжно  зелом,
Наливаюсь  березовим  соком,
І  стаю  у  тобі  джерелом,
І  злітаю  за  обрій..,  високо...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491242
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Бойчук Роман