так легко бавитись тобою
коли ти спиш такий потужний
характер твій такий м'якенький
мій вужик, жовті мої вушка
я не будитиму, потроху погладжу
ковдру спалю свічі і воском
теплим розіллюся і розпластаюсь
роздягнуся нічною феєю схилюся
над твоїм тілом, Аполоне, почути
хочу як він стогне той Дніпр широкий,
як рве кручі, ти недосяжний був учора,
та зараз ти такий жагучий,
хай тобі сняться
мавки мавки - я буду їхніми руками
пестити тіло лоскотати волоссям
буду обвивати, ти не побачиш колір гами
і галас дикий не почуєш мій красень
тиші до полону тебе віддам губам і лону
захочеш пити візьмеш в руки
дикого меду шелест суші
тобі троянду піднесу до ранку
питимеш красу нічних фіалок
ружі ружі зцілять молитвами
росу на підвіконня віднесу
глибокий подих келих ночі
я прошепочу хочу хочу
каміння сипле Монтесу
не закривай, благаю, очі
місяце ясний птахо мрій
твоя твоя ти мій ти мій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490814
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Ольга Ратинська