Марадан, Марадан,
Моя палата № 7,
Мій письменник – Сергій Жадан,
Моє море – в режимі штиль,
Моє серце – полковий барабан,
Моя суша – щораз чужа,
Я дуже дивний малий,
Я дуже дивний, мала.
Марадан, Марадан,
Давай підемо разом в кіно,
Давай слухати Депеш Мод,
Давай допивати червоне вино,
Досипати корейську корицю,
Додавати перцеву м’яту,
Моє ложе – верхня полиця,
Мій годинник о пів на п’яту.
Марадан, Марадан,
Навіщо тобі Жадан,
Радість, що врешті дається
З боєм,
Кити, що падають аеростатом,
Марадан, Марадан,
Самотність – це також двоє,
Залишайся для мене братом,
Або сестрою…
Ти відчинятимеш двері темні,
Плащ – направо, каблучку –
Зліва,
Десь на річці цвістиме ревінь,
«…на той стороне залива»…
*Марадан/Жадан - екпозиція особистої історії через образи поетів-сучасників
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490745
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин