Колись була залишена одна,
За Віру,за Надію,за Кохання.
Нема душі із тілом поєднання,
Напилася життя-немов вина.
Колись була залишена одна,
За те,що зупинитись не зуміла,
При зустрічі струною тихо мліла.
За те і не прийшла тепер весна.
Колись була залишена одна,
За те,що ти був зраджений до мене.
І б"ється серце у вогні даремно,
І мрії залишаються у снах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490521
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: Білий Лотос