Червоніють грона горобини
Я згадала юні ті літа.
Моє серце так забилось вперше,
Покохала хлопця - скрипаля.
Я кохання перше не забуду,
Пам'ятати буду все життя.
Покохати вдруге важко знову,
Бо - це щире й світле відчуття.
Червоніють грона горобини,
Дозріває золота пора.
А в подвір'ї голосно щебече
Наша рідна й мила дітвора.
Дітки є в родині - це чудово,
Здорово живе ця дітвора.
Щоб могла я повернуть дитинство
Я б на мить щасливою була.
Діти наші - милі прехороші,
Не спішіть дорослішать в душі!
Важко дуже жити нам дорослим,
Бо несем тягар важкий в житті.
Червоніють грона горобини,
Дозріває золота пора.
Та згадала знову я сьогодні,
Гарного й милого скрипаля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490436
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2014
автор: ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ)