Це сон такий: чекаю чоловіка.
На фронті він рятується від куль.
Немов би зубожіла вмить домівка,
І серце защемило аж до гуль.
Це сон такий: усі його забули.
Не світить сонце радістю весни.
Благань душі ті зрадники не чули,
Сховали пам`ять в келиху Десни.
Це сон такий: чекаючи вмирала.
Не плакала сльозами самоти.
Сміялася-страждала, бо Кохала,
Не розуміючи своєї правоти.
Це сон такий!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490280
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2014
автор: Анастасія ЯНІНА