Чому зневіри душа повна
і туга дивиться у даль ?
Забули все ! Все занедбали ,-
і навіть Господа Скрижаль .
І павутинням геть закутий ,
мов Прометей до грізних скель ,
він непотрібний і забутий
утратив свій для світу сенс .
Зметіть же плісняву і порох
з його поверхні і з душі ,
згадайте милосердя й сором ,
і світ любов’ю воскресіть !
січень 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490210
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.04.2014
автор: Іванюк Ірина