А час спливає нотами сумними...
А ночі все нестерпніші стають.
Самотності рахую все хвилини...
Час зупинився - стрілки ніби йдуть.
І не заснути знов мені - не зможу.
А зрадник - місяць за вікном сміється.
Себе все планами майбутніми тривожу
і трошки тим, що вже не повернеться...
І знову плани, спогади прозорі...
Самотня ніч, самотні знов вірші.
Я потопаю, та не в тому морі...
А хочеться щось гарне для душі...
Я хочу щоб прийшла ти і лишилась...
Щоби між нами злагода була.
Раніше ти мені лиш тільки снилась,
А ще в думках постійно ти була...
Щоб захід сонця й тисячі світанків
з тобою ніби вперше зустрічали...
Щоб сум не вартувАв і 10 франків,
щоб обійнявшись ми без крил літали...
Щоб ти була вреднюча - я терпів,
І щоб були ми сАмими - самими...
А поки - 3 подушки, я без снів...
І час спливає нотами сумними...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489917
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2014
автор: Дід Михалич