"В полоні волі примкнусь, хоч піша" —
Та чи діждусь?
Через хвилину ти скажеш інше.
Заприсягнусь.
Гіркóту правди збагну з-пів слова
Не треба слів.
Він запровадив з тобою змову
І косу сплів.
Ти ходиш тихо на м`яких лапах,
Не йдеш до рук.
Ховаєшся, наче від гестапо,
Б`єш ноутбук.
У тобі першість до свого діла,
Цуратись свят.
Іди до нього та знай єдине:
Мені він брат.
Через хвилину ти скажеш інше,
Жбурнеш назад
Рожеві од поцілунків вірші.
Чи схибить брат,
Коли за певних обставин й вчинків
Очистить RAM?
Ніколи не зрозуміти жінку
Чоловікам.
Два кровних брата, два ліпших друга,
Аналог ніш.
Одна дорога. Ні стрілок руху,
Ні роздоріжь.
Але країну ти обирати
Прийшла не ту.
Кров`яне поле вже не зорати,
І жук в саду.
І жук порпáється в твоїй хаті,
Немов рідня.
А замість неї посіли бляді. —
Оточення.
Коли скакати у центрі міста —
Гірка полинь.
Розкручуй косу, знімай намисто,
Трембіту кинь.
Вже й крові начебто забагато,
Тягнись, межа!
Верни мені хоч по дýху брата,
Як є душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489501
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2014
автор: Митрик Безкровний