Застеляє Ніч вечірнім серпанком
Кожен закуток моїх переживань,
Щоб кохатись з рахманним Світанком
І не бачить людських здивувань.
Тільки зранку осоння з роздітим вікном -
Все, що радує в тендітній кімнаті.
Застелю Я зневірену душу сукном
І віддамся ранковій сонаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488616
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2014
автор: Елена Красовская