Скажи, навіщо нас доля звела?
Якщо бути не можемо разом
Я з тобою колись розцвіла
А тепер змордована часом
Навіщо весна розкидає тенета?
Від мене тебе забирає
Розлук димом покрилась планета
І на тебе хтось інший чекає
Відчуває лиш дощ мою тугу
Що з серця ллється глибин
Підсилює спогадів току напругу
Та все ж очікує змін
Як сталось, що в кохання морози прокрались?
Тихим, неквапливим кроком
А ми почуттями все грались
І били щастя своє ненароком
Я не народжу ні сина, ні доньки
Як мріяли, пам’ятаєш, колись
І рідні, теплі долоньки
Життя не крутитимуть вісь
Ось смутку свіча догорає
І я в Бога за тебе молю
Хай ніколи тебе не лишає
І запалить удачі зорю
© Леся Приліпко, 26.03.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак