Глухоніма, бездарна ніч
Лише тому, хто міцно спить.
Тому Господь благоволить,
Кому не вкрався сон до віч.
Хто йде до ночі, як до дня,
щоб їй віддать себе всього,
і відшукать у ній того,
хто під вузду візьме коня.
В напрузі держить тятиву,
стріла його далеко мчить;
його і день і ніч навчить
«стріляти в око, не в брову».
Ніхто не скаже, що дарма
Він воду пив і хліб спожив;
Дарованим він дорожив,
То тим і славу заслужив
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487220
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Едельвейс137