повільно сум у тугу виростає,
повзе зміюкою у темноту душі.
я маю світло та втрачаю,
стрімке зростання пустоти.
я плакав? ні... хоча... не знаю,
і темнота мені кричить.
той хто палав той вже згасає,
той хто співав давно мовчить.
і сум повзе до стану туги,
і я шукав куди піти.
знайшов і зрозумів, що маю,
стрімке зростання пустоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487136
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2014
автор: Іво Каценбук