Ти хочеш дати мені щастя,
Я вірю сірим почуттям.
В моїх очах лише розп’яття,
Якщо тобі себе віддам.
Ти все рахуєш мої кроки,
Смакуєш кожен помах вій,
Хоч, добре знаєш, що ніколи,
Ти, все таки, не будеш мій.
Кожен дзвінок, як моя примха,
І кожне слово, як вуаль.
І навіть дотик, що як втіха,
Ти бережеш, немов кришталь.
Можливо, ти для мене кращий.
А я… пробач, що я така.
Ти бережеш мене пропащу,
Хоч, залишаюся чужа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486948
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Привітна