надто дивних станів я заручник,
відпускаю бороду і крила.
маю для життя собі підручник,
в стилі Мефодія і Кирила.
не розумію жодного слова,
на сторінках життя рядки.
сію в чужім полі полову,
а в своїх квітниках зірки.
надто дивних подій я свідок,
чую дзвони по мою душу.
емоції - найкращий наїдок,
як не з"їм то хоча б надкушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486904
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Іво Каценбук