коли він ішов по сходах
мати мене повчала
не дивись так на нього доню
вії до ніг опускай
він цілий день серед люду
вбирає у себе оскому
навіщо тобі та печаль?
та я знала й іншу мову
він тими ногами до дому
вертав де б не був, ту даль
згладжували на дошці
руки мої його серцем
дмухом до мого зросту
лівим оком моргав..
і бігли ми бігли, мамо!
якби не оті повчання
на сходах ми впали би, там..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486505
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2014
автор: ЇЇ ТІНЬ