О, весно! Весно! Як тебе чекала!
Панно ліпила із рожевих мрій.
Та знов зима на теплу землю впала.
Згорнула цвіт у льодяний сувій.
Я вже лелек на хаті малювала.
Плела гніздо із сонця промінців.
І вольний вітер в груди набирала,
Та міхом сніг на думи важко сів.
О, весно! Весно! Принесла ти морок
На землю Мами. Так в душі болить.
Та вийде сонце, зла розірве корок,
Над стиглим житом вись заголубить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486210
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)