Сповiдь небесного сотника

Надійно  руки  вкрили  серце.

І  не  відкрить  уже  очей...

Моє  життя  на  волю  рветься.

Мій  дух  пішов  у  світ  ночей.

 

І  не  з  мечем  стояв  за  волю...

І  не  образив  гнівом  світ...

Я  лиш  стояв  за  нашу  долю.

А  він  поцілив  в  серця  спів.

 

І  тріпотіння  зупинилось.

Чолом  вклоняюсь  до  землі.

Прости  мій  Боже  за  сміливість.

Вкраїну  нашу  збережи!

           ©Надін  Буре

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485399
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2014
автор: Надін Буре