лежу серед поля мертвий,
стискаю в руках зброю.
і вкриває мене небо,
таке прощання моє з війною.
ніби втомився жити,
і холод ножем у спину.
той хто зміг мене вбити,
тепер йде по моїй стежині.
хай дає йому Небо сили,
сьогодні він був спритнішим.
я знав, що колись загину,
смерть взагалі - дар розкішний.
лягає ніч чорним птахом,
а я досі лежу у полі.
ще мить і я стану прахом,
ось така вона - моя воля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485359
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2014
автор: Іво Каценбук