Сумує світ - оцей нещасний світ…
Земля ридає… Плаче Україна…
Бо скільки ви залишите сиріт,
Коли з родини зробите руїну…
А ви ж бо називали нас брати…
І поріднилися у нас сини і доні,
Тепер прийдеться у землі лягти,
Холодні в привітанні вже долоні.
Як перша жертва з’явиться в бою,
Тоді побачите характер України…
Грудьми я землю захищу свою,
Святу, соборну матінку єдину!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485213
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Віталій Назарук