Стихають ноти навіжені,
Вже не горить спізнілий день,
Забрав останній подих в неї,
І не заграв своїх пісень.
А де надію відшукати?
Немає віри у душі.
І вже нема чого чекати,
Коли думки такі пусті.
Але ж нічого не змінилось.
Той самий день, та сама ніч.
Вони такими ж залишились,
Все так же разом пліч-о-пліч.
Незмінна кава ароматна.
Лише вона у забуття,
Така ж гаряча та незграбна,
Несе пориви каяття.
Та що той день, і що ті ночі,
Як люди поряд все не ті.
Вони до «лакомства» охочі,
А вона знає тільки – НІ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485136
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Привітна