Контурною картою твого тіла
Безіменно повторюю
Свій маршрут:
Плечі-материки
І океани-крила,
Зупиняй мої кораблі
Хвилею своїх рук.
По вітру-волоссі
Незмінний мій
Азимут досі,
Компас мій вторить
Стрілкою:
- Зупинись.
Губи твої
Із присмаком наче
Осінь,
Дощі мої
У блакиті твоїх зіниць.
Що для мене готує
Ця суша-шкіра,
Що ховають
Пустелі твоїх
Долонь,
Чому не пускаєш
У серце
Цього маленького
Тіла,
Від кого просиш
Мене триматися
Трохи
Осторонь.
Дарма, дівчинко,
Зайве, зле,
Істина – наче Бог,
Завжди іде по воді.
А з нею самотність
Пливе у човні
Ченцем,
Проти течії
Навесні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485071
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин