Над Борисфеном вітер віє
Ламає верби і рогоз,
А наш народ від горя виє
В передчутті нових загроз.
Бо знову згущуються хмари
По над дахами наших хат
А москалі, жиди й татари
Доділюють останній шмат
Тому у кожен день святковий
Несемо Богу каяття
З надією, що гетьман новий
Колись покращить нам життя
Що скоро з’явиться месія
Такий як був колись Тарас
І ненажерлива Росія
У спокої залишить нас
Сім’ю зуміємо створити
Яку Кобзар заповідав
І будем Господа молити
Що нам нарешті волю дав
Травень 2012р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484928
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: AlexandrV