знаєш... колись я здохну,
і тіло моє стане падлом.
і чорний, як ніч ворон,
рвати буде мене незграбно.
черви замінять душу,
трава проросте крізь серце.
забере мої очі Небо,
наймертвішим буду між мертвих.
і зустріне мене Лукавий,
міцно потисне руку.
скаже :"привіт, як справи,
я часто про тебе слухав."
знаєш... сьогодні я мертвий,
а вчора був у полоні планів.
та тепер мій дім - пекло,
вогонь зализує мої рани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484429
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2014
автор: Іво Каценбук