Квітку духмяну промiнчик гойдає.
Радiсним сяйвом знов ранок прийшов.
ПОмiж гiлОк тихий вiтер гуляє,
Мабуть радiє, що спокiй знайшов.
Тiнь вiдступила, що глупої ночi
Душу тримала, бо смуток дiйняв.
Краплi знов сяють, мов зорянi oчi.
Сонячний пАсок листок зав'язав.
Ти мене згадуй, як ранку настане
Тихий, яснИй і божественний час.
Може тодi у душi не зiв'яне
Квiтка любовi і щастя для нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2014
автор: Світлана Сопронюк