серце громом з небом на порогах,
правда світлом вказує дорогу.
димом чорним серце захворіє,
вийшов з дому - все навколо тліє.
схилом білим гори наступають,
криком, болем нового шукають.
ріки, води - дайте мені правду,
вовком вию - ножем у спину "зрада".
знаєш, вітре, пробач тебе не слухав,
вода під камінь - рухай серце, рухай.
птахом в полі вибивав свободу,
чорні землі - твоя винагорода.
страх ламає та руки наші чисті,
духом світлим вилите намисто.
новим днем вийдемо з руїни,
в небі сонце, а Ти - його дитина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483784
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2014
автор: Іво Каценбук