За відкритим балконом нахмурились дні
І сьогодні востаннє сніг пролітає
Пригадав він дівчину лебідку мені
Яку досі так палко сердце кохає
Про заховану в тіні від мене самого
Де немає ні снігу немає дощу
І вона вже незнає навіщо тривога
І для чого я вірші для неї пишу
Але мабуть зминались як море листівки
Так просто і легко чекали тепла
Всю зиму мені малювали сніжинки
Лебедині останні змахи крила
І від оберемку спокою в клаптик
Я теперь кожну мить нагадав
Ті душевні і лагідно милі повадки
За які її вперше колись покохав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483453
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2014
автор: Тарас Tінь