Не для війни ростила сина

Не  для  війни  ростила  сина
Не  для    розваг  катів  лихих,
Що  не  на  жарт  війни  бажають  –
Кровопролить  дітей  чужих…

Одумайтесь  брати  зі  сходу
Чи  варто  йти  на  землі  ті,
Де  не  садили  ви  любистку
Й  життя  не  клали  в  боротьбі…?

Бандери  ми  для  вас  й  фашисти?
Та  справді,  хто  ж  тут  окупант?
Хто  наступає  як  загарбник
Так,  ніби  виграв  нас  як  «фант»?

Невже  синів  своїх  не  шкода?
Невже  така  ваша  любов  –
Щоб  біснуватись  навіть  з  рідних
Чи  християнську  пити  кров?

А  «пуля-дура»    ж  без  розбору
Влучатиме,    мабуть,  і  у  вас
Отих  «героїв»-  «миротворців»
Нацькованих    вбивати  нас!

Та  «Ще  не  вмерла  Україна!»  –
Почуй,  Диявол,  слова  ці!
Бо  душу  й  тіло  без  вагання
Віддали  вже  наші  бійці!

Ти  чоботом  своїм  нахабно
Топтати  землю  захотів?
Велику  землю  України,  
Що  скроплена  й  життям  синів?

Тобі  напевно  не  до  тями
Чи  взагалі  нема  мозгів,
Що  той  народ  не  підкорити,
Де  кров  безсмертна  в  козаків

О  схаменися,  ти  проклятий,
Свій  апетит  вгамуй  уже
Не  по  зубах  бо  Україна  –
Й  Господня  кара  і  тебе  знайде!
 Іванна  Осос  2.03.14

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483449
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2014
автор: Lilafea