Нагрянув до нас «брат» не жадано якось…
Не так, як гість - прийшов із автоматом,
І полетіла понад світом вість,
Що він прийшов, щоб “волю” захищати…
Від кого волю і кому? Яку?..
Невже народ немає в нас ще волі?
Та “воля” в «брата» завжди на штику,
Не хоче наш народ такої долі…
І піднялися люди звідусіль,
Від шахт далеких східного Донбасу,
До заходу, як справжня заметіль,
«Вставай, країно!» Дзвони б’ють до часу!
Щоб «брата» чобіт землю не топтав,
Вже досить того, що було в союзі,
Народ наш скільки у ярмі чекав,
І зрозумів де - друзі, де - не друзі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483413
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2014
автор: Віталій Назарук