Усе своє свідоме коротке життя намагався бути аполітичним, принципово, бо не бачив у політиці України жодного парсеку люстрації, а отже жодного відсотку результативності…Усе своє свідоме коротке життя був пацифістсько настроєний, бо по природі своєї ще не згвалтованої сутності позбавлений злості…Усе своє свідоме життя країна-одноліток двадцятирічного юнака повзала на колінах…Але якого біса сьогодні держава, яка щойно народилась і одночасно сама ж прийняли пологи у буквальному розумінні, повинна захищати себе від цієї внутрішньокарантинної інфекції? Звідки з’явилися ви, паразити сепарації, яким венеричним недугом хворіла наша попередня влада? У кого тут проблеми самоідентифікації: у кримчан, які як і всі інші області України, але у статусі автономії, прожили двадцять років під політикою хабарництва і корупції, чи у правління Федерації, яка досі хворіє туберкульозом імпералізму? Кашляйте у іншу сторону, коли не хочете лікуватись! Не лізьте у чужу колиску, розгаратавши свою! Бо якби це банально не звучало, з усією повагою до російського народу, і з такої ж сили обуренням щодо нігелістичних дій його правління: «Україна – не Росія»!!! І коли у наших хлопців стало наснаги відвоювати державу у влади, яка роїлася тут роками і вигнивала із середини, наче дешеві вставні імплантанти, то вистачить і самоповаги не віддати відвойоване, бо річ навіть не у самоутвердженні раніше позбавлених прав, а у можливості просто бути творцем своєї власної України!!! Не заважайте нам будувати, ми будемо сіяти поле, кохати жінок, і збирати улітку хліб, і нам до біса не треба ваші ядерні установки, ваші провокацйні політики, і ваші газові міжусобиці! Тріться собів немов кремінь, не розводячи в нас вогню! Бо вогонь не приймає кордонів, він приймає лише попелища!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482877
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: 91-ий