Ще листочки вербові дрімають,
Сплять гілки до весни кучеряві,
Сонце в небі промінням палає,
Переносить коханням нам чари…
І радіє весна проліскова,
Що змінила зимовії шати,
Залишила приховане слово,
Що зуміло усіх зчарувати.
Моя весно, красуне, єдина…
Зацілуй, обніми, пригорнися,
Коли є за душею ще спина,
То біді я кажу: «Схаменися!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482667
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: Віталій Назарук