Навіщо Тобі Лютий стільки квітів ?
Для чого святу Землю устелив ?
Невже не міг дотерпіти до квітня ?
Розцвів би Київ вийшов б з берегів
Аж до Дніпра прекрасна хвиля..
Марно! Майдан! Сховав під квітами
Отців. Батьків. Синів зірвалась доля..
І пролетіло пулею життя
На що мені здалася Ваша Воля ?
Коли матуся молить каяття
У бога просить - Змилуйся, мій Боже!
Я більше жити геть не хочу, Геть!
Немає більше серцю допомоги
Каміння посивіло, шкереберть
Отут, на цих руїнах, отже, отже..
Серед морозів бруньки мої вбив
Одяг хустину маками зі снігом
І нині тут жалобне почуття
Йде жінка - плаче - слідом йде дитина
За ручку біля матері - виття!
І як я не карбую свою душу
Поки не можу, поки квітне Лютий
І пахне над Майданом той Тюльпан
Я йду туди - не хочу - і не мушу
Та тягне, ніби звіра у капкан..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482399
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: Ольга Ратинська