Нічна гроза.. холодний дощ …
Він падає… мертве місто…
Лиш спогади що залишаються від тебе
Я знав що ти підеш в цю ніч
І не кричав, не благав я небо
Щоб повернути тебе знов собі
Це страх холодної темноти в мені
Він сковує тіло цілком усе
Найкращі спогади забрала собі
І залишила в душі пустоту
Дівчинка з таксі – мій привид страху
У сотнях облич я бачу знову тебе
Ціла ніч любові і все без обв’язку
Сказала ти – як покидала мене
Дівчинка з таксі – я згадую її знову
Таємнича нічна фея - що зникла
Розповім – а хто повірить в казку зимову
Ти так захотіла – ти так звикла
Дівчинка з таксі – наче міраж
Я бачив лише раз її
Це життя - вона принцеса ночі
І більше не знайти
Дівчинка з таксі – ніби знов
Пригадую собі образ -
Цей холодний жар зігрів
Мене він іще раз
Каплі поволі перетворюються в річку
А я зостанусь на балконі один
Просто загубивши усе так без сенсу
Шляху на зад не бачу уже я
Гримнула дверка в таксі і ти сіла
Я знав що це перший – останній раз
Тоді ти на вухо мені прошептала
Щастя лиш мить – спогади час
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2014
автор: Ruslan B.