Вдала спроба розбудити керманича
потяга
зірветься на скелястій місцевості
Каньйону
Он Йоно,
все ще триматимеш
Квіти,
котрі розлітаються під вітром
Алабами
наче черепи Чікасо
Все ще малюватимеш прозорі ріки,
глибокі чисті ліси,
чекаючи батька з полювання
надія майже останньої індіанки,
такої як ти,
побачити вогонь святості,
одкривши руки войовничого птаха
надія зійти благословенням на кров
цієї землі
й затягнути рану, що завжди кривавила
не зупиняючись
вір, що потяг зупиниться,
а народ твій отримає
спо
кій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482027
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2014
автор: Immortal