В тумані ховались надії

В  тумані  ховались  надії,
Потухло  полум'я  віри.
І  у  даль  відлетіли  мрії,
Забравши  краплю  довіри.

Зникло  усе  серцю  дороге,
Дружба  а  знею  й  любов.
Пустота  у  прірву  жене,
Бо  сенс  життя  я  не  знайшов.

Хочу  життя  закінчити,
Зістрибнути  із  мосту  у  низ.
Із  собою  покінчити,
І  зробити  дияволу  сюрприз.

Мені  хтілось  знищити  усе,
Сховати  Сонце  у  хмарах.
І  вірити  що  прийде,
Біль  у  мої  ударах.

Я  був  противний  сам  собі,
Не  міг  дивитися  у  скло.
За  все  скажіть  спасибі  тій  особі,
Від  якої  мене  так  обпекло.

Я  їй  довірив  власну  душу,
Усе  поклав  до  її  ніг.
Тепер  каїтися  мушу,
Що  стримати  її  не  зміг.

Простіть  мене  усі  близькі  та  рідні,
Що  під  впливом  любові  пропав.
"Мам  і  тат  ,  ви  такого  сина  не  гідні"-
Голос  униз  мосту  провождав.

Я  хотів  закінчити  життя,
Заради  чого  й  сам  не  знаю.
У  мене  є  серцебиття,
Значить  я  ще  покохаю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481893
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2014
автор: 333