Но есть такие люди.
Как огоньки горят.
Их ветер не потушит
И их боится ад.
-------------------------------
Країна плаче.Вся країна плаче
І на колінах всі серця стоять.
Свічки горять.На землю небо впало.
Лежить розстріляне у батьківських очах.
В скорботі сонце заховалось в ньому.
Життя людські-промінчики його,
Що жили на землі такі веселі
І віддавали всім своє тепло.
І ранками іскрилися в криницях,
Стежками бігли з вітром за село.
І з бджолами кружляли в травах,квітах
І сіяли в полях добра зерно.
Спустилось небо,щоб своїх забрати,
Бо розіп"яли їх на цій землі.
Беззахисних їх почали вбивати.
О,золоті промінчики мої.
Країна плаче,вся країна плаче
І на колінах душі всі стоять.
Піднялось небо.Хмари розступились.
Промінчики в серцях людських горять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481605
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2014
автор: кацмазонка