привіт кохана - я повернувся,
та я насправді і не зникав.
я просто серцем на мить пригорнувся,
до місць де попіл землею став.
і я насправді ледь стримав сльози,
хоч повним серцем біль відчував.
та тільки згадаю Небесну Сотню,
картаю себе - чому там не впав?
не знаю, як жити... Богу видніше,
хоча я так часто Його забував.
вже не буде так, як було раніше,
гловне, щоб кожен про це пам"ятав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481430
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Іво Каценбук