Пишу про те, що бачу,
Пишу про те, що чую.
Мабуть, такий ледачий...
Про душу я людськую
Частіше за все лию...
Про почуттів обузу,
Про море і стихію...
Й прекрасну диво-Музу
Оспівую у римах.
Малюю ще кохання
Та янголів в долинах.
Я правду і зізнання
Звеличую частенько,
Вона ж бо має бути!
І Україну-неньку
Мені теж не забути!
Без сенсу іноді рим
Я вам понаскладаю...
Там є усе: Крим і Рим,
Від пекла і до раю...
Не часто геть пейзажі
В моїм бувають вірші, *
Тому що Вернісажі
Найкращі все ж у душі! *
21.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481395
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Микита Баян