У мене рак, а я повен молодості, сил і жажд.
і цей діагноз у мені років зо два.
мамо, невже твоя дитина скоро помира ?!
помре у свої двадцять два.
У мене рак, а я не скуштував життя.
Я відкладав на завтра думаючи, що буду жити років так до ста.
я відкладав свої важливі справи, я не приходив на зустрічі із товаришами , я не ходив на пари, бо ж ще попереду життя.
але, не тепер , коли помру я у років двадцять два..
У мене рак.
Це біль, це смерть досить важка.
коли ти на очах матері і батька просто помира.
коли болить, а не зробиш ти нічого,
бо тут вже не твоє слово, а слово Бога.
У мене рак, але я не плачу, я сміюся.
із сльозами я народився тому із сміхом назад я повернуся.
Єдине про що жалію- не цінував життя.
важливі і останні хвилини витратив на їжу, сон і безглузді і не потрібні слова.
У мене рак. помру чи завтра , чи в неділю,
але й так і не сказав своїм батькам, як люблю їх сильно і безмірно
не сказав я друзям, як без них бува погано,
і дівчині коханіій не сказав, щоб не приходила вона завтра рано..
У мене рак, я ще зовсім не кохав..
бо я ще не закінчив універ,
бо я ще не назбирав грошей на новенький Nissan GT-R.
і якось так, і оглядаєшся назад.
чи є десь слід твій , чи, можливо, знак.
чи є хороше, чи нема.
хто пустить сльозу, коли ти помира
хто скаже слово, коли будеш у труні
друг близький чи ворог найзапекліший у твоєму житті ?
Життя.. не знаєш, коли прийде кінець.
не знаєш, як ти і від чого чи від кого ти помреш.
живемо, бо будемо ще жити. бо життя довге і встигнемо все зробити.
а ні, а якщо завтра - це кінець
а ми так і не сказали, і не зробили, когось образили словом і так пробачення і не попросили.
з кимось ворогуємо роками, а смерть прийде .. і так залишиться навіки в душах наших і без того поганих
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481241
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: taniyaa