Твої руки стали холодні,
Твоє серце жорстоке до болю,
Це відчула лише сьогодні,
Але Бога Всевишнього молю.
Дати спокій шаленим думкам
Чи відпустити емоції в гай…
Рубець до рубця і буде шрам,
Тож серце моє більше не чіпай.
Хочу склеїти усі шматки,
Втомилася від браку уваги,
Дайте голку мені і нитки,
А ще бажано чуть чуть наснаги.
Хоча б ще трохи протриматись,
І загоїть час душевну рану,
Я хочу в щасті прокидатись,
Хоч твоєю вже, на жаль, не стану.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2014
автор: Плюта Вікторія