він поїхав у дальню путь
не сказавши дружині ні слова...
а мені не можна нервуватись
ні вчора ані завтра ні потім
телевізор не включаю плавлю дрова
щоби тепло було двом у домі тім
дві фіранки збоку книга янголята
поглядаю я на них і ніби свято
свічка воском пахне тиша й ніби ручка
ніби пальчик чи то ніжка так завзято
моя крихітка розгойдує мій світ
я лягаю не хвилюйся я лягаю
в білу постіль, що для тебе зігріває
котик лапками, так так я заспіваю
колискову, ту теплесеньку, рідненька
моя донечка, чи хлопчик мій рідненький
люлі люлі люлі бай спи дитинко засинай
завтра сонце до нас прийде і ми підемо у гай
а мені не можна нервуватись
бо повернеться наш тато ати бати
треба гарною татуся зустрічати
баю баю люлі бай спи дитинко
засинай.......................
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480422
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Ольга Ратинська