В НАДРАХ АРКАЇМУ

Таїни  всі  перед  нами,  хоча  і  незримі,
Грають  в  мовчанку,  чекаючи  власного  часу,  
Сонце  у  надрах  прабатьківського  Аркаїму*
Світла  промінням-руками  виконує  паси.

Хто  зазіхає  на  право  накладення  вето?
Мудрість  пірнула  у  темінь,  сховавши  причину:
Здатність  відчути  душею  закрила  планета  
Тим,  що  лиш  чують  вухами  і  бачать  очима.



*Аркаїм  -  прадавнє  місто,  
найдавніша  астрономічна  обсерваторія  
арїїв,  потужний  духовний  центр  наших  предків.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480395
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2014
автор: Олександр Обрій