А ти, а ти - мій світлий промінь чистоти!

А  ти,  а  ти  -  мій  світлий  промінь  чистоти!
А  ти,  а  ти...  Відкрила  нам  нові  світи!
Не  знав  бо  я  такої  гарної  душі,
Щоб  вміла  сяяти  під  час  сумних  дощів.

А  ти,  а  ти...  Мені,  як  сонце,  навіки.
А  ти,  а  ти  -  на  серці  ніжні  пелюстки.
Так  огортаєш  полум`я  свого  теплом,
Торкаючись  волосся  над  моїм  чолом.

А  ти,  а  ти  -  на  березі  мене  знайшла.
А  ти,  а  ти...  Лікуєш  рани  з-під  крила.
Твої  ж  пір`їни,  мов  тендітні  квіточки,
Що  гріють  душу,  як  небесні  зірочки.

А  ти,  а  ти  -  мій  скарб  в  долині  пустоти.
А  ти,  а  ти...  Знов  морем  змушуєш  плисти,
Щоб  відпочити  від  життя  нудних  доріг...
Моя  нестримність  всіх  стихій,  мій  оберіг!

А  ти,  а  ти  -  яскраві  очі,  мов  кришталь.
А  ти,  а  ти  -  мій  янгол,  не  знімай  вуаль*...
І  далі  будеш  між  земних  своєю,    
Лиш  дівчина  з  небесною  душею!

*  Під  вуаллю  схований  німб.  :)

ДТХ

17.02.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480137
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2014
автор: Микита Баян