Надво́рі, день Святого Валентина,
Дарують квіти всім,серця.
А на душі, тягар і туга,
Незрозумілим є життя.
Знайшов,здається,вже кохання
Турботу,вірність,доброту.
Та все ж присутнім, є зітхання
Чому? Кохаю ж лиш одну!
Пізнати хочу,що то за чуття,
Яке в душі так тихо притаїлось
Чи то думки, про щастя,майбуття,
Чи то розчарування зажевріло.
Можливо все. І добре,і не дуже
Щось трепетливе,трохи клопітке
Сумління мою шию душить,
Чіпляючись болючим, за живе.
Хотів відчути, твій гарячий подих,
Хотів побачить іскру у чужих очах.
Все було марно,душу віддам Богу
Кохання вічне, збережу на небесах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2014
автор: Юрій Бондар