- як доторкнутись до твого серця?
як надати допомогу?
я
якось бачив як сідають за містом на електричні дроти - дрозди.
потім падав сніг
і весь світ мені здавався хворим.
я чекав на весну
а що робила
ти?
- переглядала минулорічні фотографії
обіймала зелений килим
і
згадувала все що здавалося справжнім - все що було до нас.
потім засинала
і
через кілька земних годин прокинувшись
молилась в небо
молилась в небо ще раз.
а що робив ти?
а чим займався від нашої останньої зустрічі?
і
на завершення як ти проводив свій вільний від буденності час.
мабуть марив поїздами
і
складав різні маршрути
повіривши що в іншій країні ніщо не нагадує
нас.
- десь за обрієм прокидаються квіти.
гори лавинами тонуть
у самотній химерності.
я знаю що тобі посеред ночі сняться наші ще вигадані - діти.
і саме ти про них піклуєшся
і саме ти чуєш голос
відвертості.
а я як завше блукаю містами.
шукаючи себе
з розумінням що у цій вибагливій тиші мені потрібна лиш ти.
вечором сутеніє і проходячи тими самими
мостами
я
зупиняюсь моментом аби тебе віднайти.
- і знайшовши мій слід
ти дай знати.
що ти бачив перед тим як торкатись мого серця.
любов та шаленість
чи
страту?
- я лиш бачив момент - ти і я у затемненнях сонця.
14.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479979
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2014
автор: Сашко Марчук