Я автор чорного роману.
А, може, білого вірша.
Найтонших ліній із туману.
А чи творець самообману…
Хто ж я така?
Я ворог чорного безмежжя.
Любитель крон.
Серед усіх оцих обмежень
і заборон…
Сплету вінок собі з туману.
І яворів.
Пройдусь по всіх земних майданах.
Без прапорів…
Вплету у той вінок я квіти
всіх кольорів.
Щоб тільки день цей не забути.
Щоб він горів…
Скажіть мені, та вже сьогодні.
Бо час летить.
Якщо вам також накипіло…
Якщо болить…
Пісок. Вода. Чому так швидко
у небуття?
Я автор чорного роману.
Тонкий творець самообману...
А чи життя?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2014
автор: гостя