Вона - ковток натхнення посеред пустелі.
Вона - це теплий чай морозної зими,
Вона - художнику всі кольори пастелі.
Вона - єдина, хто говорить слово "ми".
Я вип`ю всіх її обіймів теплу чашу,
Я намалюю сонячний її портрет.
Картину диво-моря розфарбую нашу,
Хоч я і не художник, а лише поет.
ДТХ
15.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479694
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2014
автор: Микита Баян