Ми пройдемо межи скель

Поцілив  у  саме  серце  
Любов'ю  позбавив  страхів  
Кружляють  у  небі  крилаті
Холод  тримає  птахів..  

Я  вкраду  тебе  сьогодні  
На  хвильку  одну  чи  дві  
Я  віями  вкрию  будні  
Прокинешся  у  ві  сні  

Ти  світло  моє  ти  Сонце  
Ти  бог  мій,  моя  печаль  
Я  цілуватиму  звуки  
Я  зніму  цю  чорну  вуаль  

Для  тебе,  бо  ти  єдиний  
У  світі  моїм  вогні  
Ти  не  питай  про  завтра  
А  я  не  казатиму  ні  

Вітер  розвіє  розлуку  
Заповнить  цвітінням  бокал  
Ти  цілуватимеш  руки  
Ми  пройдемо  між  "обвал"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479429
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Ольга Ратинська