Виклик дівчини

У  нас  комп,ютерник,  у  офісі  –  панянка.
І  ми  її,  так  дружньо,  кожним-кожним  ранком
Словами  згадуєм  високими  і  різними.
І  кличем  в  гості  аргументами  залізними...

Нам  гостя  драйвить  очі,  пальці  і  слуховиська,
Щоразу  хухкає:    «Ці  тролі  –  Ваші  родички?»  
Стриже  накачані  відверті  цьом-іділії.
І  заглядається  сама  бува,  на  відео.

Змінились  ролі  у  суспільстві  і  у  офісі.
Де  –  чоловіче?  Де  означеньки  дівочості?
Комп...Ніч...все!    кличу  я  панянку  з  чисто-совістю:
«Приїдь,  рятуй,  вжий  чари-ліки  від  самотності!»

14.02.2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479365
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.02.2014
автор: Юхниця Євген